Кардіоміопатія і міокардит – головні симптоми, які не можна ігнорувати, детальний огляд

Захворювання серцево-судинної системи залишаються однією з головних причин смертності у світі. Серед них особливе місце займають патології міокарда – кардіоміопатія та міокардит. Ці стани вражають серцевий м’яз, порушуючи його здатність ефективно перекачувати кров.

Кардіоміопатія – це група захворювань, що характеризуються прогресуючим ураженням серцевого м’яза (міокарда), які призводять до порушення його структури та функції. Термін «кардіоміопатія» є збірним для групи захворювань, які вражають міокард. Розвиток хвороби проявляється в дистрофічних процесах в клітинах міокарду – кардіоміцитах. Кардіоміопатія може бути як набутою, так і спадковою.

Міокардит – це запальне захворювання серцевого м’яза (міокарда) різної етіології. Міокардит — це захворювання різної етіології, при якому запальний процес вражає кардіоміоцити, інтерстиціальну тканину, судини, іноді також перикард, і може призвести до запальної кардіоміопатії та серцевої недостатності. Воно може розвиватися внаслідок вірусних, бактеріальних інфекцій, аутоімунних процесів, впливу токсинів і алергічних реакцій.

Поширеність захворювань

Поширеність міокардиту за даними різних авторів становить від 4 до 11% захворювань серцево-судинної системи взагалі і 20% некоронарогенних захворювань серця. У масштабних дослідженнях встановлено, що частота виявлення міокардиту варіює. Наприклад, у дослідженні Myocarditis Treatment Trial (MTT) ознаки запалення при біопсії міокарда визначили лише у 10% із 2233 обстежених пацієнтів.

Реальну поширеність легких форм міокардиту складно встановити, оскільки багато випадків перебігають безсимптомно. Докази міокардиту виявляють за результатами 1–9% рутинних аутопсій і до 20% випадків нез’ясованої раптової смерті в молодому віці.

Кардіоміопатія також є досить поширеним захворюванням, особливо в розвинених країнах. Хоча точні статистичні дані можуть відрізнятися в різних регіонах, це серйозна проблема громадського здоров’я з високою смертністю без належного лікування.

Основні симптоми кардіоміопатії

Симптоматика кардіоміопатії може значно варіювати залежно від типу та стадії захворювання. На початкових етапах симптоми можуть бути відсутні або слабко виражені, що ускладнює ранню діагностику.

Загальні симптоми кардіоміопатії:

• Задишка (диспное) – важке дихання або нестача повітря, особливо під час фізичного навантаження або заняттях спортом. Цей симптом посилюється з прогресуванням захворювання і може з’являтися навіть у стані спокою.
• Втомлюваність та слабкість – постійне відчуття втоми, зниження витривалості та загальна слабкість, що значно погіршує якість життя.
• Серцебиття – відчуття прискореного, нерегулярного або посиленого серцебиття, яке може виникати раптово та супроводжуватися дискомфортом.
• Біль у грудній клітці – болісний, пекучий біль над грудиною, який давить і віддає в ліву руку й лопатку. Триває кілька хвилин. Може нагадувати стенокардію.
• Набряки – затримка рідини в організмі призводить до набряків ніг, щиколоток, можливе накопичення рідини в черевній порожнині.
• Запаморочення та непритомність – виникають через недостатнє кровопостачання мозку внаслідок зниженого серцевого викиду.
• Порушення ритму серця – різні форми аритмій, які можуть відчуватися як “перебої” в роботі серця.

Симптоми за типами кардіоміопатій:

1. Дилатаційна кардіоміопатія
   • Прогресуюча серцева недостатність
   • Виражена задишка, особливо при фізичному навантаженні
   • Набряки нижніх кінцівок
   • Високий ризик тромбоемболічних ускладнень
2. Гіпертрофічна кардіоміопатія
   • Непритомність під час фізичного навантаження
   • Аритмії
   • Сильний біль у грудній клітці
   • Задишка, що швидко наростає при фізичних навантаженнях
3. Рестриктивна кардіоміопатія
   • Набряки ніг
   • Збільшення печінки
   • Здуття живота через накопичення рідини
   • Швидка втомлюваність
4. Аритмогенна дисплазія правого шлуночка
   • Серцебиття
   • Підвищений ризик раптової серцевої смерті
   • Непритомність під час фізичного навантаження

При запущених кардіоміопатіях, які супроводжуються важкими симптомами серцевої недостатності, трансплантація серця може бути єдиним ефективним методом лікування.

Основні симптоми міокардиту

Міокардит може мати різні клінічні прояви – від безсимптомного перебігу до тяжкої серцевої недостатності та кардіогенного шоку.

Загальні симптоми міокардиту:

• Біль у ділянці серця – Тупий, ниючий або приступоподібний біль у ділянці серця. Може нагадувати стенокардію або бути перикардіального характеру.
• Задишка – Задишка при фізичному навантаженні або в стані спокою. Один із найбільш типових симптомів, який посилюється при прогресуванні захворювання.
• Серцебиття та порушення ритму – За міокардиту часто виникають відчуття прискореного або неритмічного серцебиття. Аритмії можуть бути різними – від екстрасистолії до фібриляції передсердь або шлуночків.
• Загальна слабкість та втомлюваність – зниження толерантності до фізичного навантаження, швидка втомлюваність.
• Набряки – Порушення роботи серця може призводить до затримки рідини та розвитку набряків на ногах, щиколотках, з поширенням на живіт.
• Симптоми інтоксикації – Симптоми інтоксикації, такі як головний біль, болі в м᾿язах, суглобах, лихоманка. Часто пов’язані з основною інфекцією, що спричинила міокардит.
• Запаморочення та непритомність – Можуть розвиватися внаслідок зниження серцевого викиду.
• Кашель – Кашель і задишка пов’язані з підвищеним тиском у малому колі кровообігу.

Симптоми за стадіями розвитку захворювань

Стадії розвитку кардіоміопатії:

1. Початкова стадія
   • Мінімальні симптоми або їх відсутність
   • Незначне зниження толерантності до фізичних навантажень
   • Періодичні відчуття серцебиття
2. Середня стадія
   • Задишка при помірних фізичних навантаженнях
   • Швидка втомлюваність
   • Набряки нижніх кінцівок наприкінці дня
   • Періодичний біль у ділянці серця
3. Пізня стадія
   • Нерегулярне та прискорене серцебиття; відчуття нестачі повітря, неможливість зробити глибокий вдих.
   • Постійна задишка, навіть у стані спокою
   • Виражені набряки
   • Збільшення печінки
   • Висока вірогідність аритмій та тромбоемболічних ускладнень

Стадії розвитку міокардиту:

1. Гострий міокардит
   • Гострий міокардит — в анамнезі недавно перенесена вірусна інфекція; симптоми-передвісники, які залежать від воріт інфекції (верхні дихальні шляхи або ШКТ), на декілька днів або тижнів передують появі серцевих симптомів.
   • Виражений біль у грудній клітці
   • Лихоманка
   • Швидка втомлюваність та слабкість
   • Можливі аритмії
2. Підгострий міокардит
   • Підгостра або хронічна (зберігається >3 міс.) задишка в спокої або при фізичному навантаженні і/або втома.
   • Поступове наростання симптомів серцевої недостатності
   • Періодичні аритмії
   • Можлива частична компенсація стану
3. Хронічний міокардит
   • Хронічний міокардит триває понад 3 місяці, може мати рецидивний характер.
   • Персистуюча серцева недостатність
   • Постійні порушення ритму серця
   • Прогресуюче зниження функціональної здатності серця
4. Міокардит з фульмінантним перебігом
   • Міокардит з фульмінантним перебігом характеризується раптовим, вираженим початком і швидким наростанням симптомів СН, включно з розвитком кардіогенного шоку.
   • Критичний стан, що вимагає негайної інтенсивної терапії
   • Високий ризик летального результату

Тривожні ознаки: коли терміново звертатися до лікаря

При появі наступних симптомів необхідно невідкладно звернутися за медичною допомогою:

• Раптовий сильний біль у грудній клітці, особливо якщо він супроводжується пітливістю, нудотою або задишкою
• Різке погіршення дихання, відчуття нестачі повітря
• Непритомність або передневпритомний стан
• Набряки, що швидко наростають (ноги, обличчя, живіт)
• Серцебиття з частотою більше 120 ударів на хвилину у стані спокою
• Кардіогенний шок – Кардіогенний шок невідомої етіології. Проявляється різким зниженням артеріального тиску, холодним липким потом, блідістю шкіри, сплутаністю свідомості

Зверніться до лікаря, якщо у вас є симптоми міокардиту, зокрема біль у ділянці серця і задишка. Зазвичай міокардит проходить без ускладнень. Однак важкий міокардит може назавжди пошкодити серцевий м’яз, що може спричинити серцеву недостатність.

Як відрізнити від схожих захворювань

Симптоми кардіоміопатії та міокардиту можуть нагадувати інші серцево-судинні захворювання, що ускладнює діагностику. Ось ключові відмінності:

Кардіоміопатія та ішемічна хвороба серця (ІХС)

• Кардіоміопатія: Біль у грудях не має чіткого зв’язку з фізичним навантаженням, часто турбує в стані спокою. Зміни на ЕКГ не відповідають типовим ішемічним змінам.
• ІХС: Біль має чіткий зв’язок з фізичним або емоційним навантаженням, зникає після прийому нітрогліцерину. На ЕКГ типові ішемічні зміни.

Міокардит та інфаркт міокарда

• Міокардит: Може протікати під маскою гострого коронарного синдрому з позитивним результатом тропонінів і відсутністю патологічних змін при коронарографії. Часто передує вірусна інфекція.
• Інфаркт міокарда: Типовий ангінозний біль, специфічні зміни на ЕКГ, підвищення кардіоспецифічних ферментів, наявність змін на коронарографії.

Міокардит та перикардит

• Міокардит: Біль у грудях не залежить від положення тіла та дихання. Характерна наявність серцевої недостатності.
• Перикардит: Біль посилюється в положенні лежачи на спині та при глибокому диханні, зменшується в положенні сидячи з нахилом вперед. Характерний шум тертя перикарда.

Кардіоміопатія та клапанні вади серця

• Кардіоміопатія: Відсутність характерних шумів при аускультації серця, первинне ураження міокарда.
• Клапанні вади: Наявність специфічних шумів, пов’язаних з ураженням клапанного апарату.

Для точної диференціальної діагностики необхідно провести комплексне обстеження, що включає:

• Електрокардіографію (ЕКГ)
• Ехокардіографію
• Лабораторні дослідження (кардіоспецифічні ферменти, маркери запалення)
• Магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця
• У складних випадках – ендоміокардіальну біопсію

FAQ з популярними запитаннями користувачів

1. Чи можуть кардіоміопатія та міокардит розвиватися без симптомів?

Так, обидва захворювання можуть мати безсимптомний перебіг, особливо на ранніх стадіях. У більшості випадків (до 90%) перебіг міокардиту безсимптомний і протягом 1–2 міс завершується повним одужанням. Кардіоміопатія також може довгий час не проявлятися клінічно, що ускладнює ранню діагностику.

2. Чи можна повністю вилікувати кардіоміопатію та міокардит?

Міокардит у багатьох випадках може бути повністю вилікуваний, особливо при своєчасному виявленні та лікуванні. Кардіоміопатія повністю не лікується, однак для зменшення симптомів потрібно постійно спостерігатися у кардіолога. Відповідь на лікування залежить від типу кардіоміопатії, причини її виникнення та ступеня ураження міокарда.

3. Які фактори ризику розвитку міокардиту?

Основні фактори ризику включають:

• Нещодавно перенесені вірусні інфекції
• Аутоімунні захворювання
• Вживання певних медикаментів та токсичних речовин
• Зловживання алкоголем та наркотиками
• COVID-19 інфекція або вакцинація (в рідкісних випадках)

4. Чи передається кардіоміопатія спадково?

Кардіоміопатія може бути набутою або спадковою. Набута кардіоміопатія розвивається внаслідок іншого захворювання, а спадкова – передається на генетичному рівні від батьків. При наявності випадків кардіоміопатії в сім’ї рекомендується проходити генетичне консультування та періодичне обстеження.

5. Чи можуть діти хворіти на міокардит та кардіоміопатію?

Так, ці захворювання можуть розвиватися в будь-якому віці, включаючи дітей та новонароджених. Міокардит у дітей протікає важко. У новонароджених шкіра має сіруватий відтінок, дитина млява, погано набирає вагу. Немовлята вередують, не активні, їх мучить сухий кашель, у них підвищується температура. Кардіоміопатія у дітей також має свої особливості перебігу.

6. Чи потрібно обмежувати фізичну активність при міокардиті та кардіоміопатії?

Так, обмеження фізичної активності є важливою частиною лікування обох захворювань. При гострому міокардиті рекомендується повний спокій, при кардіоміопатії – індивідуальний режим фізичної активності, визначений лікарем.

7. Як часто потрібно проходити обстеження при хронічній кардіоміопатії?

Пацієнтам з хронічною кардіоміопатією рекомендується проходити комплексне обстеження не рідше ніж раз на 6 місяців, а при погіршенні стану – негайно звернутися до лікаря.

Висновок з порадами щодо профілактики

Кардіоміопатія та міокардит – серйозні захворювання, які при відсутності належного лікування можуть призводити до тяжких ускладнень, включаючи серцеву недостатність, аритмії та навіть раптову серцеву смерть. Своєчасне виявлення симптомів та звернення до лікаря є запорукою успішного лікування.

Профілактика міокардиту:

1. Не існує специфічної профілактики міокардиту. Однак знизити ймовірність його виникнення можуть прості заходи профілактики інфекцій: Уникайте людей, які мають вірусне захворювання, поки вони не одужають. Якщо у вас є симптоми вірусної інфекції, намагайтеся уникати контакту з іншими.
2. Дотримуйтесь правил гігієни. Регулярне миття рук може допомогти запобігти поширенню хвороби.
3. Практикуйте безпечний секс та не вживайте наркотики.
4. Вакцинуйтесь. Будьте в курсі рекомендованих вакцин, зокрема тих, які захищають від COVID-19, краснухи та грипу — захворювань, які можуть викликати міокардит.
5. При перших ознаках вірусної інфекції звертайтеся до лікаря та дотримуйтесь рекомендацій щодо лікування.
6. Уникайте надмірних фізичних навантажень під час хвороби та в період реконвалесценції.

Профілактика кардіоміопатії:

1. Регулярно проходьте профілактичні медичні огляди, особливо якщо у вашій родині є випадки кардіоміопатії.
2. Дотримуйтесь здорового способу життя:
   • Збалансоване харчування з обмеженням солі та жирів
   • Регулярна помірна фізична активність
   • Відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю)
   • Контроль маси тіла
3. Контролюйте артеріальний тиск та рівень цукру в крові.
4. Уникайте надмірних фізичних та емоційних навантажень.
5. При наявності хронічних захворювань (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба) дотримуйтесь рекомендацій лікаря щодо їх лікування.

Пам’ятайте, що рання діагностика та своєчасне лікування є ключовими факторами успішного контролю над кардіоміопатією та міокардитом. При появі будь-яких симптомів, що можуть вказувати на проблеми з серцем, звертайтеся до лікаря.

Примітка: Ця стаття носить інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. При підозрі на кардіоміопатію або міокардит необхідно негайно звернутися до кардіолога або терапевта для діагностики та призначення лікування.